ОмскАвтоСклад

Чепільська сільська рада Балаклійського району

Головна

Село Чепіль Балаклійського району Харківської області  розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Межі села проходять рівниною і тільки на південному заході – відрогами Донецького кряжу. Село перетинає річка Чепілька, що впадає в Сіверський Дінець. Віддалене від районного центру на 25 км. Порівняно далеко розташоване від залізниці, тому шляхи сполучення розвинуті слабко. Між селом та райцентром існує автомобільне сполучення. Село має 49 ̊ 19 ΄ пн. ш. та 36 ̊ 56 ΄ сх. д. Площа села – 264,9 га. Населення на 1 січня 2014 року становить 750 жителів.

Зі слів старожилів, село виникло близько 300 років тому як сторожовий пост на півдні Росії. В давні часи на місці села було кілька хатинок, де розміщувався полк. Офіційною датою створення села вважається друга половина XVII ст. (від 1686 до 1707 рр.). Першими переселенцями були українці на прізвище Марченко та Коваленко. 

На південному заході та заході знаходяться відроги Донецького кряжу, де був вал для захисту від набігів татар і турок. На місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир’ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль» .

За іншою версією назва села – угорського походження, і утворилась від назви річки – Чепільки, назва якої має спільні корені з угорським Чепілем. Племена угрів у VІІІ ст. переселилися наших країв до берегів Дунаю, заснували свої поселення, такі як Буда і Пешт, що обєдналися в сучасну столицю Угорщини, в якій є район Чепіль.

Також існує версія походження назви тюркське, і перекладається як ніж для нарізки кормів худобі.

Чепіль був селом власницьким, отже мешканці його були мирними людьми, зайнятими виключно сільським господарством. Ізюмський історик – краєзнавець Н. Богданович вважає, що в складі Ізюмського  слобідського полку була також і Чепільська сотня. Він наводить опис її прапора: «В темно – лазоревом знамённом поле – белый крест, обрамленный дубовыми листьями. Лазоревый цвет – знак чести, белый крест – символ веры».  Про існування Чепільської сотні документальних підтверджень не знайдено,  однак старожили стверджують, що між Чепілем та Байдаками, в урочищі під Майданом колись була криниця, рештки якихось будівель і те місце й досі  називається «двадцять перша сотня». 

 

14 лютого 1919 року в селі було організовано одну з перших на Україні трудову комуну «Плуг і молот», яка проіснувала до 1934 року. У 1929 році окрім комуни було організовано два колгоспи: «Нове життя» та «Зоря», у 1934 після реорганізації в селі утворилося три колгоспи: «Плуг і молот», «Соцнаступ», ім. С. Орджонікідзе. У 1950 році  ці колгоспи об’єдналися в один під назвою «Зоря комунізму», який пізніше було перейменовано на колгосп ім. ХІХ партз’їзду. З 1994 року до 2000 колективне сільгосппідприємство, а пізніше СТОВ «Чепіль», сьогодні приватне підприємство «АЗІЗ».

 

З початком Великої Вітчизняної війни населення брало участь в укріплювальних роботах. З 20 жовтня 1941 року до 9 вересня 1943 року село було окуповане німцями. Навесні 1943 року місцевість кілька разів переходила з рук у руки. З 680 дворів залишилось  напівзруйнованими всього 73; 120 жителів було відправлено до Німеччини, розстріляно більше 60 невинних селян. На фронтах війни воювало біля 700 жителів села. 278 чепілян поклали голови за свободу Вітчизни. 510 учасників війни мають ордени та медалі, у тому числі 17 учасників партизанського загону, що діяв на території села. На честь воїнів, що віддали своє життя за свободу та незалежність, в селі споруджено Меморіальний комплекс. 

 

З села вийшли та жили в дореволюційний час професор Харківського сільськогосподарського інституту ім. Докучаєва Аверін Віктор Григорович, що завідував відділом захисту рослин Наркомзему УРСР та кафедрою зоології і ентомології навчального закладу. Його брат, Всеволод Григорович, український радянський художник, автор ілюстрацій багатьох дитячих книжок. Частину його робіт можна побачити в Чепільській ЗОШ.

Тут народився Олександр Федорович Засядько – свого часу заступник Голови ради Міністрів СРСР, Герой Соціалістичної праці, нагороджений п’ятьма орденами Леніна, орденом  Трудового червоного прапора, медалями. За його підтримки було збудовано сучасну школу.

Сьогодні село Чепіль – мальовничий куточок природи, де живуть і працюють люди, які пам’ятають свою історію та шанують традиції. В селі є школа, в якій навчаються 68 учнів, ФАП, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом близько 9000 примірників, відділення зв’язку, 2 магазини, дитячий ігровий майданчик, відкритий за сприяння депутата Харківської облради Добкіна Д. М.

Пишається Чепіль своїм історичним музеєм, відкритим у 1985 році завдяки старанню тодішнього сільського голови Шелеханя Г. Л. У 2002 році вперше на Харківщині було відкрито пам’ятний знак жертвам політичних репресій, багато зусиль для цього доклала голова Балаклійської районної організації «Справедливість» Трохименко О. І.  ПП «АЗІЗ» під керівництвом Вергуна В. Г. займається сільським господарством і піклується про добробут населення.

До Чепільської сільської ради входить село Вітрівка, за 3 км від Чепіля. Асфальтована дорога, телефонний зв'язок та вуличне освітлення забезпечують проживання 24 жителям.